Синдром Аспергера

  Розлад (деякі лікарі вважають його різновидом аутизму) характеризується повною нездатністю хворого до співчуття і співпереживання, любові, розуміння ближнього.Особливості Вперше виявлено австрійським доктором Гансом Аспергером в кінці 1940-х років. Він вивчав мізки живих молодих нацистів і прийшов до висновку, що нерідко це були люди з дитячими психопатології, подібними аутизму. Американський психіатр Саймон Барон-Коен впевнений, що більшість людей, які роблять звірячі злочини, страждають синдромом Аспергера, і в світі недооцінюють число таких хворих. Для них характерна відсутність інтересу до людей, але наполегливий інтерес до якогось одного предмету, явища чи ідеї, химерна пам'ять. У зовнішньому вигляді - відчужений вираз обличчя, зазвичай дуже красивого - так зване обличчя принца, з бідною мімікою і поглядом, зверненим повз співрозмовника.Витяг з історії хвороби пацієнта Д.: "У 19 років Д., працюючи в готелі, постійно дивився у дзеркало і розмазував по стінах випорожнення. У той же час Д. переїхав жити до 71-річної знайомої, яку називав "своєю герл". Вони прожили разом кілька років, і за цей час Д. неодноразово нападав на співмешканку, завдаючи їй каліцтва ".Строго науково Директор Наукового центру психічного здоров'я РАМН, академік РАМН Олександр Тиганов, автор книги "Патологія психічного розвитку": "Відомо, що хворі з цим синдромом можуть навчатися у звичайній школі, хоча вони перебувають в колективі відокремлено і вважаються ексцентричними. Надалі достатній розвиток формальних функцій інтелекту поєднується з порушеннями соціальної адаптації і недостатньо повним використанням отриманих знань ".